Огляд законів стосовно чергової підтримки бізнесу у період карантину

До Вашої уваги огляд Законів з черговими, але скоріш за все не останніми змінами до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та інших законів.

Тож, 09.12.2020 року в газеті «Голос України» та на сайті ВРУ опубліковано Закон № 1072-IX від 04.12.2020 року (відомий як законопроект № 4430) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1072-20#Text (далі - Закон № 1072-IX).

Закон було підписано Президентом у тандемі з ще одним нормативно-правовим актом.

Також, 09.12.2020 року був опублікований Закон України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1071-IX від 04.12.2020 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1071-20#top (далі – Закон № 1071-IX).

Закони набрали чинності 10.12.2020 року, тому пропонуємо огляд цих змін.

Коротко про зміни, які передбачені Законом № 1072-IX.

Щодо податкового боргу

 

З 10.12.2020 року:

- Податкова вимога не надсилається та заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу не перевищує 3 060,00 грн (до   змін було – 1020,00 грн.).

 

- У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує 3 060,00 грн., контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу;

 

- Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 3 060,00 грн.

 

Також податковий борг ФОПів та самозайнятих осіб, який не перевищує 6800,00 грн. та обліковувалася за такими платниками станом на 01.12.2020 року може бути відстрочено до 29.12.2021 року за заявою платника. Відстрочення надається без нарахування процентів за користування таким відстроченням.

 

У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше 29.12.2021 року штрафні санкції і пеня, на такі суми не застосовуються та не нараховуються.

 

У разі непогашення платником повної суми відстроченого податкового боргу до 29.12.2021 року, а також у разі її погашення після 29.12.2021 року, штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, нараховуються у загальному порядку (згідно доповненого п. 1-2 до Підрозділу 10 Розділу ХХ ПКУ).

 

Щодо податкових коригувань

 

Підрозділ 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Розділу ХХ ПКУ доповнено п. 54, згідно якого:

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходу у вигляді:

- отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону № 1071-IX та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

 

- списаних штрафних санкцій і пені відповідно до пункту2-3 та списаного податкового боргу відповідно до пункту 2-4 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу та включених до складу   доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

При цьому, п.п.  2-3 та 2-4, про які йде мова, також доповнено до підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Згідно п. 2-3 у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом 6 місяців з дня набрання чинності (10.12.2020) цим Законом суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків. Положення цього пункту мають виключення, тому у разі його застосування – на це потрібно звернути увагу.

Згідно п. 2-4 контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно) на 01.11.2020.

Положення цього пункту не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.

Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом № 1072-IX , тобто з 10.12.2020, до дати списання податкового боргу відповідно до цього пункту суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.

На списані відповідно до цього пункту суми не застосовуються  штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені цим Кодексом, за період з дати набрання чинності Законом № 1072-IX (10.12.2020) і до дати списання включно.

Списання податкового боргу згідно з цим пунктом є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті ДВС виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, у зв’язку з чим внесено відповідні зміни до Закону України "Про виконавче провадження".

Для платників єдиного податку І-ої групи

Також до Підрозділу 4 Розділу ХХ ПКУ додано п. 52-9 згідно з яким:

«тимчасово платники єдиного податку І-ої групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень - травень 2021 року, крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розділу XIV цього Кодексу умов застосування І-ої групи платників єдиного податку (зокрема, перевищення граничного обсягу доходу, здійснення забороненого для І-ої групи виду діяльності тощо). При цьому ставки єдиного податку для І-ої групи платників єдиного податку, встановлені у порядку, визначеному пунктом 293.2 статті 293 цього Кодексу, за такі періоди не застосовуються";

При цьому також, Законом № 1072-IX  доповнено пунктом 9¹⁰.1 розділ VIII ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", яким тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ ФОПи, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до І-ої групи платників єдиного податку, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з грудня 2020 року по травень 2021 року за себе. Положеннями даного пункту передбачено, що такі платники можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату ЄСВ.

У випадку ж, якщо такі платники все ж таки скористаються наданим правом та не будуть сплачувати ЄСВ, такі періоди підлягають включенню до їх страхового стажу (відповідним п. 14-5.1. доповнено  розділ XV ЗУ "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування").

Військовий збір

Далі, підпункт 1.10 пункту 16^-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (прим.: пункт стосовно встановлення військового збору (ВЗ)) доповнено та викладено у наступній редакції:

«Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в пункті 13, 15, 16 і 17 підрозділу 1 цього розділу».

Тобто, від оподаткування ВЗ звільняються доходи:

- одноразова матеріальна допомога застрахованим особам (ст. 2 Закону № 1071-IX – мається на увазі допомога у розмірі 8 тис.)

- дохід виплачений роботодавцем за рахунок коштів матеріальної допомоги суб’єктам господарювання з метою збереження робочих місць найманих працівників (ст. 3 № Закону № 1071-IX «Одноразова матеріальна допомога суб’єктам господарювання» - детально нижче).

- суми недоїмки з ЄСВ, а також суми пені та штрафів, нараховані на ці недоїмки, списані відповідно до пункту 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (прим.: даний пункт стосується списання сум недоїмки ЄСВ,  а також штрафів та пені, що нараховані на такі суми недоїмки для певної категорії платників ЄСВ за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, які не мали доході від діяльності).

Одноразова компенсація та одноразова матеріальна допомога

До підрозділу 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» Розділу ХХ ПКУ додано пункти 6 і 7 такого змісту:

 

«6. До складу доходу платника єдиного податку - юридичної особи не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова компенсація суб’єктам господарювання, відповідно до статті 4 Закону № 1071-IX (прим.: мається на увазі - одноразова компенсація витрат суб’єктам господарювання. Детально про цей вид допомоги нижче).

7. До складу доходу платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, що виплачується такому платнику за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 2 Закону № 1071-IX.».

Щодо Закону № 1071-IX

Одразу для більшої чіткості коротко потрібно звернути увагу і на положення Закону № 1071-IX, оскільки про деякі статті цього закону згадано у даному огляді вище.

Закон сам по собі «невеликий» - налічує всього чотири статті:

- ст. 1 Форми соціальної підтримки

- ст. 2 Одноразова матеріальна допомога застрахованим особам

- ст. 3 Одноразова матеріальна допомога суб’єктам господарювання

- ст. 4 Одноразова компенсація витрат суб’єктам господарювання

На одноразову матеріальну допомогу (ст. 3 Закону) мають право юридичні особи, які на дату набрання чинності цим Законом (10.12.2020) вимушено скоротили або можуть скоротити тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після впровадження обмежувальних протиепідемічних заходів.

Розмір одноразової матеріальної допомоги, визначається пропорційно робочому часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, у тому числі через простій, та не може перевищувати 8 000,00  гривень на одного працівника.

Така допомога надається за зверненням суб’єкту господарювання  і останній несе відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання такої допомоги та за цільове її використання.

Суб’єкти господарювання мають право на отримання одноразової компенсації витрат (ст.4 Закону), у разі якщо на 31.10.2020 року їх основний вид економічної діяльності відносився до Переліку видів економічної діяльності. Заява на отримання такої допомоги має бути подана в електронному вигляді до податкового органу за місцем обліку.

Тобто, не будь-хто може отримати допомогу, а лише ті, хто за характером господарської діяльності найбільше постраждав від локдауну. Конкретний перелік видів економічної діяльності, про який іде мова у вказаній статті має бути розроблений Кабміном (виходячи з Розділу ІІ Закону «Прикінцеві та перехідні положення») та має включати в себе перелік основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Сума одноразової компенсації суб’єкту господарювання розраховується як середнє значення сплачених суб’єктом господарювання сум ЄСВ за 10 місяців, що передували набранню чинності цим Законом (10.12.2020). Розрахунок суми одноразової компенсації здійснюється шляхом ділення суми ЄСВ, сплаченої за 10 місяців, що передували набранню чинності цим Законом, на десять.

Одноразова компенсація не надається, якщо у юрособи на 10.12.2020 року є заборгованість зі сплати ЄСВ.

За даними офіційного сайту Уряду 09.12.2020 року було затверджено:

- Порядок надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання та

- Порядок формування та ведення Реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання.

Зокрема, ці порядки визначають:

- вимоги до суб’єктів;

- процедуру подання та розгляду заяв до ДПС;

- встановлення форми подання заяви;

- обрахунок ДПС сум компенсації;

- положення щодо ненадання компенсації – наявність заборгованості зі сплати ЄСВ.

Потрібно звернути увагу на те, що це є короткий огляд Закону № 1071-IX та Закону № 1072-IX та деяких інших законів, тому у будь-якому конкретному випадку необхідним є звернення до першоджерела, тобто до положень кодексу або самого закону, оскільки нормами того ж Закону № 1071-IX більш широко урегульовані питання отримання певного виду соціальної підтримки.